Ми були у чорному списку росіян
Історія про мешканців села на Херсонщині, якою опікуються криворізькі волонтери, евакуюючи звідти людей і допомагаючи місцевим громадам усім, чого вони потребують.
 |
| Альона Білоус (2-га зліва) з родиною. Хрещенівка. 2022 |
Під час однієї із чергових поїздок представники Гуманітарного хабу Криворізького району Дніпропетровщини Спасемо Україну відвідали Золоту Балку, Хрещенівку та Любимівку. Слава Богу, українські захисники кілька днів тому вигнали звідти російських загарбників, які вбивали мирних наших співвітчизників, залишили по собі зруйновані та пограбовані оселі, інфраструктуру, знущання, обстріли та багато іншого лиха спричинили. Наразі криворізькі волонтери доставили туди те, чого бракує селянам передусім: питну воду; харчові продукти; засоби гігієни й одяг.
Нагадаємо, що Нововоронцовська сільська об'єднана територіальна громада знаходиться в Бериславському районі Херсонської області. До її складу входять Нововоронцовка, Любимівка, Миролюбівка, Трудолюбівка, Нововоскресенське, Осокорівка, Хрещенівка, Петрівка, Шевченківка, Ленінське. Чимало мешканців Нововоронцовської СОТГ вже скористалися життєво важливими послугами Гуманітарного хабу Криворізького району Дніпропетровщини Спасемо Україну. Про це ми розповідали, зокрема, в статтях: Звільнені від окупанта мешканці Херсонщини отримали допомогу від волонтерів Криворізького району Дніпропетровщини; Терміново евакуйовані бабусі із Нововоронцовки, що на Херсонщині, свідчать про злочини росіян.
 |
| Мапа Нововоронцовської сільської об'єднаної територіальної громади |
«Нововоронцовська ОТГ – це й евакуйовані нами бабусі, серед яких вчителька, й Осокорівка, й Хрещенівка, й інші села та їхні мешканці. . Безпосередньо до Нововоронцовської громади тільки ми вивезли понад 10 тонн гуманітарного вантажу. Додамо сюди ще й понад 30 тонн допомоги, яку надав наш осередок, який базується в Апостолові. Слава Богу, ми змогли евакуювати сотні людей із Нововоронцовської громади. Місцеві мешканці та представники органів влади високо цінують нашу працю. Так, наприклад, Віктор Копиток, староста Хрещенівської громади, що в Бериславському районі Херсонської області, подякував нам за допомогу та просив привезти якомога більше питної води», – розповів керівник Гуманітарного хабу Криворізького району Дніпропетровщини Спасемо Україну Віталій Шульга.
 |
| Актив Гуманітарного хабу Криворізького району Дніпропетровщини Спасемо Україну. 5-й зліва направо - Віталій Шульга |
Отримати розлогий коментар у пана Віктора нам, на жаль, не вдалося, через його зайнятість. Одначе Бог благословив нас на цікаве спілкування з іншим представником активу громади.
Наш співрозмовник – 39-річна Альона Білоус, депутат Нововоронцовської селищної ради, директор місцевого закладу дошкільної освіти «Сонечко», мешканка Хрещенівки. Разом із чоловіком Олександром вона виховує 3-х дітей.
– Пані Альоно, коли саме почалась окупація території вашої громади? – запитує керівник комунікаційного центру Гуманітарного хабу Криворізького району Дніпропетровщини Спасемо Україну Олександр Кривенко.
– Нововоронцовка була окупована російськими військами вже у перші дні повномасштабного вторгнення російських військ в Україну, а до Хрещенівки вони зайшли 11 березня. Вже вранці наступного дня окупанти почали розшукати старосту села, мене як керівника дитячого садочку та директора школи?
– Навіщо? Чи не для того, щоби схилити всіх ключових осіб громади до зради?
– Нас хотіли використати як рупорів, які інформували б громаду про те, що, мовляв, російські війська приїхали нас визволяти, щоби їх не боялися, а радісно вітали.
– Інакше кажучи, для чужинців є важливим, аби ключові повідомлення громаді лунали з уст односельців, які мають управлінські функції, яких люди добре знають і яким довіряють.
– Саме так. І це при тому, що вже невдовзі територію нашої громади почали інтенсивно обстрілювати з усіх видів зброї.
– Як Ви та Ваші односельці ховалися від обстрілів?
– У світлу частину доби ворог менше лупив по нашому селу. Ми швидко зрозуміли, що з настанням темряви він гатитиме по нас більше, вже орієнтувалися, на яку годину відбуватимуться вибухи. Вночі було особливо лячно, бо ти не знаєш куди що летить над будинками, куди саме цілить ворог. Люди, які мешкали поближче до школи, ховались у великому шкільному підвалі, яке слугувало їм відносно нормальним укриттям. Решта, і таких була більшість, у тому числі моя родина, жили на іншому кінці села. Тож нам не зручно було їхати до школи, щоби ховатися у тому укритті. З 8-ї вечора до ранку ми перебували у погребах, де зберігалися харчові продукти. Замість полиці ми зробили лежаки із диванів і матраців, аби дітям було зручно проводити там ніч.
– Ви мали, чим харчуватися там?
– Так, і їжу, і воду, і ліки ми мали. Проте вже першої ночі відчули страшний холод. Мій чоловік зробив буржуйку, щоб усім нам було тепліше. Втім остання ніч, із 13 на 14 березня, виявилася дуже важкою. Від вибухів зі стін обсипалася штукатурка. Переживши цей невимовний страх, на ранок ми вийшли зі свого укриття та вирішили: все, досить, маємо рятувати своїх дітей, і виїхали із села.
– На Кривий Ріг?
– Ні. Ми взяли лише найнеобхідніше, і з однією сумкою на 5 осіб вирушили із села, ще не знаючи куди та як надовго. 15 березня ми разом із земляками організували колону у понад 100 автомобілів вивезли. Тоді разом із нами виїхало дуже багато людей. Я з чоловіком і трьома дітьми зупинились у мого брата Олександра Махині, який мешкав тоді у Новоолександрівці. За кілька днів мій чоловік перевіз туди ж із Хрещенівки батьків: і своїх (68-річного Сергія Михайловича та 72-річну Марію Павлівну), і моїх (59-річних Бориса Тіборовича й Ольгу Павлівну).
– Що відчували Ви в ті дні?
– Сподівалися, що все це жахіття швидко закінчиться, і за кілька днів повернемося додому. Проте війна тривала, тож ми намагалися підтримували мешканців інших сіл і селищ Нововоронцовської громади, які постраждали від обстрілів російськими військами, доставляли їм харчові продукти.
– Як Ваші діти пережили всі ці випробування війною?
– 11 березня, тобто саме того дня, коли ворог увійшов до Хрещенівки, моєму синочку Артемчику виповнилося 11 років. Ми піднесли йому торт, і наш хлопчик загадав бажання, серед яких перше було про те, щоби (вибачте скажу його словами) росіяни здохли. Наш синочок разом зі своїми старшими сестричками, тобто нашими доньками – 15-річною Вікторією та 17-річною Дарією, дуже емоційно сприйняли всі ці події. Дітям було страшно ще й тому, що вони знали: мене, їхню маму, окупанти розшукують, і всі троє пильнували, дивились у вікно, щоби зі мною нічого злого не сталося. І доньки, і син хоч і не хотіли, але готові були виїхати із Хрещенівки. Це було болісно, бо коли ми вийшли з двору, там залишилися наші котики та собаки. Артемчик дуже розплакався, він забрав одне кошеня. Сказав: «Я без нього нікуди не поїду». Це кішка Женя, вона й донині живе з нами.
– Чи безпечно було вам доставляти харчові продукти мешканцям Нововоронцовської громади, звідки українські воїни окупантів іще не вигнали?
– Ризики в таких обставинах завжди є високими. Ми з чоловіком потрапляли інколи під обстріли, прагнучи привезти хліб людям. Бувало, вже думали, що не виживемо, але, слава Богу, людям хліб доставили, щоправда, не в такій кількості, як ми планували. Так, ми ризикували, але мали допомагати землякам у біді. Крім того, ми вивозили людей із Хрещенівки, за що потрапили до чорного списку росіян.
– Цікаво, як дізналися, що ворог вас узяв на замітку?
– Ми привезли хліб у Шевченківку (сусіднє з нами село). Звідти я планувала заїхати додому, у Хрещенівку, щоби забрати деякі речі, бо ж у березні ми виїхали лише з одною сумкою. Одна жіночка там постійно була під час окупації. Вона підійшла до мене та каже: «Альона, виїжджайте! Якщо хочеш жити, виїжджай! Ви – в чорному списку». З того часу ми в село не навідувались, адже страх за дітей і батьків чоловіка, прагнення подбати про них – усе це важливо.
– Розумію Вас. Це природно, це нормально.
– 29 квітня приїхали до міста Кривий Ріг і зараз там перебуваємо, не полишаючи надії повернутися додому, як тільки це буде можливо. Ми вдячні всім, хто допомагає нам тут пережити ці непрості випробування.
– Як переїзд до Кривого Рогу вплинув на Ваших дітей.
– І син, і доньки всіляко долучаються до наших із чоловіком зусиль допомагати тим, хто виїхав далеко за межі нашого краю, зокрема, до Закарпатської, Івано-франківської, Львівської областей. Мої діти разом зі мною відносили ящики з харчовими продуктами на Нову Пошту. Все це ми відправляли нашим вимушеним переселенцям. І сина, і доньок ми виховуємо у патріотичному дусі, і тепер бачимо, як вони проявляють ці риси, як особливо цінують усе, що нас оточує.
 |
| На світлині зліва направо: Альона Білоус і Світлана Рєзніченко. Світлана була під окупацією. Нині вона співпрацює у справах із видачі гуманітарної допомоги односельцям у Хрещенівці. Хрещенівка. 2022 |
– Чи відомі Вам випадки загибелі мешканців Хрещенівки внаслідок обстрілів її російськими військами?
– Коли ми виїхали із Хрещенівки, то там залишилося понад 40 людей. Згодом стало відомо, що під час обстрілу від осколкового поранення загинула наша односельчанка, педагог Наталія Володимирівна Піташевська.
– Мої щирі співчуття рідним і близьким!
– Пані Наталія жила разом зі своїм чоловіком, і подружжя тримало корову. Того трагічного дня вони, як і зазвичай, відносили своїй подрузі молоко. Почався обстріл, і осколком її було поранено, від чого на місці вона і померла. Лікарі вже не могли б врятувати жінку…
 |
| Наталія Піташевська |
– Скільки їй було віку?
– 4 березня Наталії Володимирівні виповнилося 62 роки, а наприкінці березня її не стало. Пані Наталія вже була на пенсії, але впродовж усього свого життя працювала вчителем початкових класів у нашій школі, що нині має назву «Хрещенівський заклад повної загальної середньої освіти Нововоронцовської селищної ради». Поховали її у Золотій Балці, де мешкає її донька, яка і забрали свою матір. Слава Богу, що орки дали змогу вивезти тіло загиблої та поховати людину. Крім доньки, у Наталії залишилось іще двоє синів, старший мешкає в Осокорівці, а де живе молодший, я не знаю. Її втрата стала великим потрясінням для всієї нашої громади.
– Чи загинув іще хтось у Хрещенівці?
– Так, унаслідок осколкового поранення під час обстрілу Хрещенівки російськими військами загинув наш односельчанин Олександр Лаба. У нього залишились дружина Юлія, 8-річний син Артем і 10-річна донька Христина, які були під окупацією до самого визволення нашого села.
 |
| 8-річний Артем Лаба разом зі своїм дядьком. Хрещенівка. 2022 |
– Мої щирі співчуття рідним і близьким Олександра! Нехай душі Наталії й Олександра спочивають у мирі з нашим Господом, а світло віковічне нехай їм світить!
– Амінь.
– Пані Альоно, війна згуртовує українців, і в біді особливо проявляється наша здатність чинити добро тим, хто опинився в біді. Ви з чоловіком вивозили односельців у безпечні місця, зараз продовжуєте допомагати людям усією родиною, хоча й самі як вимушені переселенці, потребуєте підтримки. В основі всього цього, як і в роботі Гуманітарного хабу Криворізького району Дніпропетровщини Спасемо Україну, – благодійність. У чому суть цього поняття в умовах війни, на Ваш погляд?
– Благодійність – це велика і тяжка праця людей, які щодня ризикують своїм життям, починаючи від евакуації людей і закінчуючи забезпеченням їх харчових продуктів, наданням іншої допомоги. Ми з чоловіком все життя працюємо, але довелося виїхати до Кривого Рогу, не маючи нічого, крім дітей і документів. Долаючи сором і ніяковість, ми зверталися про допомогу і дуже дякуємо мешканцям Кривого Рогу які надали її. Опинившись у такій ситуації, ти особливо розумієш, наскільки важливі кожне слово, кожна дія, праця та турбота кожної людини про нас як переселенців. Звісно, молоді легше перенести такі випробування, вона швидко адаптується. Якщо ж, як у нашому випадку, приїжджаєш з батьками – людьми похилого віку, то про них слід особливо, як ніколи раніше, турбуватися. На допомогу, отримувану нами, нашими земляками завдяки благодійним фондам і криворізькій громаді, неможливо було дивитися без сліз. Усе це важливо, зворушливо та приємно для кожного із нас.
– Дякую! Ваші діти продовжили навчання?
– Старша донька Дарія навчалася раніше у Береславському педагогічному коледжі на вчителя початкових класів, але вона змушена була перевестись у Жовтоводський педколедж. Середня ж донька Вікторія і менший син Артем принципово сказали: залишаємось у нашій школі та дистанційно займаємось із нашими вчителями.
– Це зворушливо.
– Так, звісно. До речі, дуже хочеться подякувати нашим шкільним педагогам за їхню працю. Я знаю кожного з учителів, хто де проживає, в яких умовах був під час окупації. Всі вони Педагоги з великої літери. Діти теж дуже вдячні своїм учителям.
– Слава Богу за все! 2 жовтня Хрещенівку, як і низку інших сусідніх територій, було звільнено від російських військ. Як Ви дізналися про це?
– Дуже емоційно. 2 жовтня – неділя. Ми щойно прокинулись і чуємо, хтось телефонує. На годиннику було 7:15. Мені подзвонила Світлана, яка залишалась в окупації, і каже: «Альоно! Наші – в селі! Ми плакали, кричали від радості. Ми зараз мешкаємо на 9-му поверсі багатоквартирного будинку. Нас, напевно, весь дім чув. Це було так зворушливо, що важко й описати радість і інші емоції, які переповняли наші серця.
 |
| Альона Білоус разом з українськими військовими у селі, визволеному від російських окупантів. Хрещенівка. Жовтень 2022 р. |
– Звісно. Вже за кілька днів, як дізналися, що Хрещенівку звільнено від окупанта, ми навідалися на неї, щоби дізнатися, що там. На те, що побачили, неможливо було дивитися без сліз. На понівечений і пограбований дім, який залишився без вікон і даху. З нього росіяни винесли не лише цінності, але й дивани, одяг. Кудись і собаки наші зникли.
– І, ви всі, певно, почали наводити лад у своєму помешканні після варварів-росіян?
– Так. Мої дівчата кажуть: «Ми прибиратимемо у дворі». Ну, добре. Замітаємо ми у дворі. І тут я бачу, що біжить до нас якийсь собака. Виявилося, що це наш пес Олег. Він наближався до нас на трьох лапках, бо четверта перебита. Собака біжить, а з його очей – сльози. Це було так розчулило, що й ми всі розплакались. Я кажу чоловіку своєму: «Якщо собаки так мчать додому, то ми теж туди повертаємося, попри те, що вікна вибиті, в хаті немає нічого. Ми все одно житимемо в нашій рідній Хрещенівці».
 |
| На світлині зліва направо: Зінаїда Пульцева; Альона Білоус і Юлія Лаба (мама Артемчика) Хрещенівка. 2022 р. |
– Дай Боже! Чи відомо, що з іншими Вашими тваринками?
– На жаль ні.
– Яка ситуація загалом на території громади після окупації?
– Обстріли Хрещенівки й іншої території громади були дуже інтенсивними. Коли ми заїхали в село після його звільнення, то побачили, що одна із вулиць розбита практично вщент. І на тій вулиці, де живе моя родина, фактично кожен буде постраждав. Десь немає даху, десь – вікон. Одна домівка повністю згоріла, від неї не залишилося нічого. На все без сліз це неможливо дивитися.
Дуже постраждала будівля, в якій проживали орки. Йдеться про нашу школу – Хрещенівський заклад повної загальної середньої освіти Нововоронцовської селищної ради. Вона була така прекрасна, велика, із сучасними ремонтами. У кожному класі – по телевізору. У нашій школі був найбільший у всій громаді спортзал на всю громаду, проте окупанти знищили його.
– Чи зазнав руйнувань від російської агресії Хрещенівський заклад дошкільної освіти (ясла-садок) «Сонечко» Нововоронцовської селищної ради Херсонської області, в якому Ви директор?
– Наш садочок, слава Богу, вистояв. Постраждали тільки вікна, але можна ремонт зробити, й усе буде добре.
– Чи маєте Ви світлини та відеозаписи наслідків руйнувань у Хрещенівці?
– Так, я все, що змогла, фільмувала, фотографувала. Поділюся з Вами. До речі, я відео із будинку нашої сім’ї виклала на своїй фейсбук-сторінці. Важливо, щоб усі побачили, яке лихо створили нам росіяни: винесли із хати дивани, одяг, посуд. Узагалі дім зовсім пустий.
 |
| Надпис у будинку сім'ї Олександра й Альони Білоусів, залишений російськими військовими. Хрещенівка. 2022 р. |
 |
| Руйнування, вчинені російськими військовими у будинку сім'ї Олександра й Альони Білоусів. Хрещенівка. 2022 р. |
 |
| Руйнування, вчинені російськими військовими у будинку сім'ї Олександра й Альони Білоусів. Хрещенівка. 2022 р. |
 |
| Руйнування, вчинені російськими військовими у будинку сім'ї Олександра й Альони Білоусів. Хрещенівка. 2022 р. |
 |
| Руйнування, вчинені російськими військовими у будинку сім'ї Олександра й Альони Білоусів. Хрещенівка. 2022 р. |
 |
| Вантажівка МАЗ, якою подружжя Олександра й Альони Білоус заробляли на життя, перевозили кавуни та зернові культури. Хрещенівка. 2022 р. |
 |
| Родинний дім сім'ї Білоусів, у якому раніше мешкала Марія Білоус, бабуся Олександра, чоловіка Альони. Ця будівля повністю згоріла внаслідок обстрілів села, учинених російськими військами. Хрещенівка. 2022 р. |
 |
| Школа, обстріляна російськими військами. Хрещенівка. 2022 р. |
 |
| Будівля Хрещенівської сільської ради |
 |
| Будинок Людмили Сухаренко, який згорів унаслідок обстрілів села російськими військами. Хрещенівка. 2022 р. |
 |
| Руйнування села, спричинені обстрілами його російськими військами. Хрещенівка. 2022 р. |
 |
| Сільська будівля, у дворі якої місцева громада традиційно відзначає свята. Хрещенівка. 2022 р. |
 |
| Руйнування села, спричинені обстрілами його російськими військами. Хрещенівка. 2022 р. |
Я спеціально опублікувала всі ці докази, щоби правду дізналися, передусім ті, хто захищав окупантів, перейшов на їхній бік, допомагав їм.
– Я Вас розумію. Дуже болісно, коли сусід, із яким живеш багато років поруч, якому довіряєш, зраджує і стає співучасником страшних злочинів, які коїть російській агресор у рідному селі.
– Ви маєте рацію. Один із таких зрадників жив через одну хату від нас. Саме він і завів росіян у наш дім. Це дуже боляче.
– Де зараз цей зрадник?
– Люди кажуть, десь у Бериславі. Взагалі ж колаборанти втекли разом із російськими військовими.
– Як депутат Нововоронцовської селищної ради, що опікується закладами освіти, Ви, певно, знаєте і про ситуацію в інших, окрім Хрещенівки, населених пунктах.
– Практично постраждали всі школи нашої громади. У Нововоронцовці, наприклад, незадовго до широкомасштабного вторгнення російських військ закінчили ремонт шкільної будівлі. Там – сучасні дошки, лабораторії, фізичний, хімічний кабінети. Проте ворожі ракети влучили у центр школи, повністю її зруйнувавши. В сусідньому селі Осокорівці повністю згорів дитячий садочок. Тамтешня школа теж розбита. На превеликий жаль, усі заклади освіти постраждали від російських загарбників.
– Очевидно, зараз іще тривають підрахунки суми збитків, завданих Нововоронцовській сільській об'єднаній територіальній громаді. Чи можете назвати ті суми, які вже встановлені?
– Шкоду, заподіяну школі Хрещенівки ми оцінюємо у понад 1,5 млн гривень, дитячому садочку-яслам – 200 тис. гривень, медпункту -100 тис. Саме ж село загалом пошкоджене на 80%.
 |
| Дитячий садочок, обстріляний російськими військами. Хрещенівка. 2022 р. |
 | ||||
| Дитячий садочок, обстріляний російськими військами. Хрещенівка. 2022 р.
|
– Чи зазнали пошкоджень культові споруди в Нововоронцовській сільській об'єднаній територіальній громаді?
– Так. Зокрема, від обстрілів постраждала, на жаль, Церква Різдва Пресвятої Богородиці, що знаходиться у Хрещенівці.
 |
| Церква Різдва Пресвятої Богородиці,
обстріляна російськими військами. Хрещенівка. 2022 р. |
 |
| Церква Різдва Пресвятої Богородиці,
обстріляна російськими військами. Хрещенівка. 2022 р. |
 |
| Церква Різдва Пресвятої Богородиці,
обстріляна російськими військами. Хрещенівка. 2022 р. |
 |
| Церква Різдва Пресвятої Богородиці,
обстріляна російськими військами. Хрещенівка. 2022 р. |
 |
| Церква Різдва Пресвятої Богородиці,
обстріляна російськими військами. Хрещенівка. 2022 р. |
 |
| Церква Різдва Пресвятої Богородиці,
обстріляна російськими військами. Хрещенівка. 2022 р. |
 |
| Церква Різдва Пресвятої Богородиці,
обстріляна російськими військами. Хрещенівка. 2022 р. |
– Крім необхідності боротьби з наслідками руйнувань житлових будинків, освітніх і соціальних споруд, у чому є найгостріші наразі проблеми для мешканців сіл, звільнених від військ рф.
– Найнагальніша проблема – забезпечення людей питною водою. В уцілілих колодязях її немає. Тож маємо подбати про забезпечення людей насосами та електрогенераторами. Саме разом із колегами зараз і займаємося.
|
| Альона Білоус із родиною. Хрещенівка. 2022 |
– Дякую, пані Альоно, за розмову! В разі потреби звертайтеся, будь ласка, до нашого Гуманітарного хабу Криворізького району Дніпропетровщини Спасемо Україну! Рясних Господніх благословінь і Вам, і Вашій родині, і всій громаді.
– Дякую! Рада нашому особистому знайомству. Якщо будете на Херсонщині, ласкаво просимо до нас!
– Дякую за запрошення! До побачення! З Богом!
– З Богом!
Текст: Олександр КРИВЕНКО
Світлини:
Гуманітарний хаб Криворізького району Дніпропетровщини Спасемо Україну;
Альона Білоус;
Херсонська обласна військова адміністрація;
Оперативне угруповання військ Кривий Ріг.
Відеоджерела:
https://youtu.be/jTkogeefi5c -
Автор відеозаписів - Альона Білоус
Опублікував відеозаписи Олександр Кривенко
Автор тексту - керівник комунікаційного центру Гуманітарного хабу Криворізького району, журналіст, магістр права
Олександр Кривенко
Фейсбук-сторінка: Гуманітарний штаб Криворізького району Спасемо Україну https://www.facebook.com/SaveUkraineKryvyiRih/
Загальнодоступна фейсбук-група: Рятувальники України Кривий Ріг / Rescuers of Ukraine Kryvyi Rih https://www.facebook.com/groups/saveukrainekryvyirih
Публічна фейсбук-сторінка автора: фейсбук-сторінка: Oleksandr Kryvenko https://www.facebook.com/OleksandrKryvenkoUA
+380 63 241 3681
krivenkokorr@ukr.net
Youtube-канал: https://www.youtube.com/OleksandrKryvenko
 |
| QRкод статті: Олександр Кривенко. Ми були у чорному списку росіян // Комунікаційний центр Гуманітарного хабу Криворізького району. 08.11.2022 https://saveukrainekryvyirih.blogspot.com/2022/11/081700.html |
Олександр Кривенко. Ми були у чорному списку росіян // Комунікаційний центр Гуманітарного хабу Криворізького району. 08.11.2022 https://bit.ly/3AaNLss (https://saveukrainekryvyirih.blogspot.com/2022/11/081700.html)
Про цю історію читайте також на сторінках:
Гуманітарний штаб Криворізького району Спасемо Україну
https://facebook.com/story.php?story_fbid=141174652023753&id=100083936572286
Рятувальники України Кривий Ріг / Rescuers of Ukraine Kryvyi https://www.facebook.com/groups/saveukrainekryvyirih/permalink/1511078262651422
Kryvenko Oleksandr https://twitter.com/OleksaKryvenko/status/1591927946939351043
#SaveUkraineKryvyiRih #SaveUkraine #SaveUkraineХерсощина #АльонаБілоус #ХерсонськаОбласть #НововоронцовськаСелищнаРада #Хрещенівка #ОлександрКривенко #ВіталійШульга
NB! Гуманітарний хаб Криворізького району Дніпропетровщини Спасемо Україну ( Save Ukraine Kryvyi Rih ) Гуманітарний штаб Криворізького району Спасемо Україну ) - це акумуляція продуктів харчування, транспорту, міжнародної та всеукраїнської комунікації з метою сприяння гуманітарним штабам району у справі допомоги нужденним людям.
Керівник Гуманітарного хабу Криворізького району Дніпропетровщини Спасемо Україну – Віталій Шульга
+380 67 568 29 82
Керівник комунікаційного центру Гуманітарного хабу Криворізького району Спасемо Україну – Олександр Кривенко
+380 63 241 3681
krivenkokorr@ukr.net
Гуманітарний хаб Криворізького району діє завдяки співпраці із партнерами, серед яких: благодійний фонд "Спасемо Україну"; Тернівський рух Патріот; благодійний фонд "Сумка Самаритянина"; фермери Глеюватської ОТГ (особливо СФГ імені Шевченка, голова Микола Мельник); низка релігійних громад, у тому числі з інших областей України.
Лише взаємодія з Тернівським рухом Патріот дала змогу надати понад 30 тонн гуманітарної допомоги переважно в сірі (прифронтові) зони та евакуювати звідти у безпечні місця десятки людей.
На фейсбук платформі Спасателі України Кривий Ріг / Saviors of Ukraine Kryvyi Rih кожен може: читати, дивитись і слухати матеріали, розміщені тут, уподобувати їх і ділитися з іншими; створювати власні дописи, які: висвітлюють реальну активність волонтерів Гуманітарного хабу Криворізького району, інформаційно, духовно й іншим чином її підтримують і розвивають її; запрошувати до нас усіх, кому цікава ця діяльність і з боку надавачів допомоги, і з боку її отримувачів. Особливо вітаються відгуки тих, хто завдяки волонтерам Гуманітарного хабу Криворізького району евакуювався в безпечні місця й отримав духовну, інформаційну, матеріальну, правову, соціальну й іншу допомогу.
Запрошуємо до взаємодії на славу Бога, на благо українців.
Просимо молитовно підтримати наше служіння!
Висловлюємо подяку кожному, хто фінансово благословляє Гуманітарний хаб Криворізького району, перераховуючи кошти на рахунки
р/р UA933510050000026009879149835
або
картка 5582592391726842
Релігійна громада "Євангельський Маяк"
Ми ж молитимемося за благодійників, адже сказано: "Хай Господь подасть милосердя Онисифровому дому, бо він часто мене підкріпляв і кайданів моїх не соромився" (2Тим. 1:16)
Читайте також:
Російські військові вбили мого кума, зруйнували всю інфраструктуру нашого селища
Слава Богу, тепер я у безпеці! Розповідь евакуйованої криворізькими волонтерами 15-річної дівчини із Миколаївщини
Немає коментарів:
Дописати коментар